Увага! Інформація на цій сторінці не актуальна

Ворон

Квитки
Адреса
Контакти

Театральна премія «Київська пектораль» у номінаціях «Краща вистава для дітей» та «Краща музична концепція» (1998 рік)

У 1998 році вистава отримала відразу дві престижні театральні премії «Київська пектораль», здобувши перемогу у номінаціях «Краща вистава» та «Краща музична концепція».

Вистава, що представлена в стилі венеціанської народної комедії масок, не лише передає відомий сюжет та намагається розважати глядачів, а й вселяє віру у добро, правду і справедливість, носіями яких свого часу виступали «високі» царствені персонажі.

Король Міллон був бадьорим і життєрадісним, допоки одного разу не підстрелив чорного Ворона. За це чародій Норандо наслав на вбивцю страшне прокляття: якщо Міллон не знайде красуню, білу як мармур, червону, як вороняча кров, і чорну, як крило вбитого птаха, його чекає страшна смерть від туги. З того самого дня король став на очах марніти, і брат Дженнаро із почуття братньої любові та жалю, вирушив на пошуки красуні. Після довгих мандрівок він, нарешті, знайшов принцесу Арміллу. Вона готова стати дружиною Міллона, але побоюється помсти батька, всемогутнього чарівника Норандо. І не даремно. Адже на Мілона чекає пекельна помста Норандо. Дженнаро дізнається про все з бесіди двох голубів:

сокіл, потрапивши до рук Міллона, виклює йому очі;
кінь, ледве король сяде у сідло, вб'є сідока;
а якщо той все-таки візьме за дружину Арміллу, в першу ніч у королівських покоях з'явиться дракон і зжере нещасного чоловіка;
а Дженнаро судилося перетворитися на мармурову статую, якщо розкриє королю таємницю.

Трагедійний і заразом комічний сюжет із долею фантастики органічно втілився у серйозній виставі для дорослого глядача.