Ресторан Forrest Club. Унікальний формат дитячого дозвілля

Опубліковано 13 Червень 2017 о 13:11

Блог Діти в місті Київ >  Дитячі табори >  Ресторан Forrest Club. Унікальний формат дитячого дозвілля

«От цікаво, а як це ми раніше сюди не потрапили?!» - думала я, коли ми з донею у ролі представників команди «Діти в місті» побували в гостях у заміського ресторану Forrest Club. Що ж саме мені сподобалось і справило враження, зараз я розкажу.

«Іноді людям і котам хочеться цілковито різного!» ©

Почну з довгоочікуваних вихідних.

Перші думки вікенду: «Як добре! Поїдемо сьогодні з сім’єю кудись! Відпочинемо!...» - і ось на цій оптимістичній ноті у нашій сім’ї зазвичай виникає така трошки скрутна пауза. Суть наших труднощів алегорично передає фраза з казки шведського письменника Свена Нордквіста, якого обожнює моя доня: «Іноді людям і котам хочеться цілковито РІЗНОГО!»

 У той час, коли ми з чоловіком після робочого тижня мріємо про спокійний відпочинок з келихом гарного вина у руці в атмосфері легкої музики, 5-річна, сповнена енергії та ентузіазму, дочка прагне подолання перешкод, підкорення вершин і активних розваг, що, безумовно, цілком правильно і природно, проте, складно поєднується з планами батьків. Дилема як не як.     

Саме тому мені було приємно побачити, що ресторан Forrest Club зміг (і навіть дуже вдало!) об’єднати цих два, на перших погляд, цілком недотичних всесвіти – комфортного і релаксаційного відпочинку для дорослих і активного та насиченого дитячого дозвілля.

Літній дитячий табір Forrest Club

Перше, на що я звернула увагу – весела юрба юних скаутів під керівництвом вожатих-аніматорів на просторому дитячому майданчику.

Виявляється, з травня по вересень у ресторані діє літній дитячий табір! Тут діти цілий день проводять на свіжому повітрі, стають сильними та вправними, весело грають та набувають корисних туристичних навичок.

Я ще не встигла роззирнутись довкола, а моя малеча, неначе риба, стрімко пірнула у стихію розваг.

Ось вона разом з усіма вчиться напинати намет, тут вона вже проходить квест по підвісному маршруту, а там – грає з хлопчиками у футбол! Нагасавшись і настрибавшись, вляглась до гамака, а сама аж світиться від задоволення!

Мисливці-рибалки

З чим пов’язані ваші найяскравіші та найщасливіші згадки про дитинство? У моїх, наприклад, незмінно фігурує рибалка! І той факт, що симпатичне озерце на території ресторану є не лише прикрасою ландшафту, але й «мисливськими угіддями» дітей, які тут по-справжньому рибалять, став для мене чудовим сюрпризом!

Залишилось у нас щось таке глибинне від наших пращурів мисливців-збирачів - спадало мені на думку, коли я бачила, яким азартом палають очі юних рибалок.

Зізнаюсь, спочатку я ходила слідом за донею, мовляв, «все ж таки дитина біля водойми». Однак згодом перестала, переконавшись, що дитина в безпеці – дівчата-аніматори пильно слідкують за малюками біля води.

Вечір і риб'яча юшка на мангалі

І ось вечір. У ресторані спалахнули гірлянди вогників. На спеціальному майданчику біля озера стоїть фортепіано і лине жива музика. Столики та бесідки потопають у квітах. Дорослі насолоджуються приємним вечором.

А на дитячій половині в цей час вирує традиційне пожвавлення (ні, ну я мабуть ніколи не перестану дивуватись – звідки в дітей стільки енергії? Вони ж цілий день безугавно гасали майданчиком!). Вдягаючи фірмові поварські фартухи і ковпаки, команда збирається готувати на мангалі риб’ячу юшку. До самого мангалу дітей, безумовно, ніхто не підпускає. Однак нарізка овочів і підготовка інгредієнтів – все це діти залюбки роблять самостійно.

У повітрі пахне хвоєю, свіжістю молодої зелені та димом багаття. Куховари з гордістю куштують свою страву.

P.S.

Пізно ввечері, вже практично засинаючи, моя жахливо стомлена і страшенно задоволена доня шепоче: «Мам, а правда ж сьогодні був класний день?» Ну і чого ще мені бракує для мого простого маминого щастя? :)