«Знищ цей щоденник»: занудам протипоказано! Видавництво «КСД» рекомендує
Опубліковано 20 Жовтень 2016 о 11:22
Блог Діти в місті Київ > Дитяча література > «Знищ цей щоденник»: занудам протипоказано! Видавництво «КСД» рекомендує
Видавництво «КСД» рекомендує книгу-блокнот канадської художниці Кері Сміт «Знищ цей щоденник»!
«Знищ цей щоденник»: занудам протипоказано!
Поки всі радіють та дивуються успіхам розмальовок для дорослих, на ниві креативних книжок для підлітків відбувається справжній вибух.
.jpg)
Спричинив його блокнот для креативних людей «Знищ цей щоденник» канадської художниці та викладачки Кері Сміт.
Більше 100 000 примірників за рік – це, погодьтесь, майже, революційно. На світових просторах Інтернету містяться сотні тисяч світлин з варіантами творчих робіт, тисячі відео та десятки спільнот, у які молоді люди об’єднуються заради пошуку творчого натхнення та демонстрації свого таланту.
Це феноменально, бо спонукає молодь шукати творчий вихід своїм деструктивним нахилам та бунту, які притаманні підлітковому віку. Бо, як каже Кері Сміт: «щось творити – означає «щось знищувати».
Створений подібно до скетчбука, блокнот містить багато веселих та незвичайних завдань на кшталт «пожуй тут», «малюй язиком», «підними цей щоденник, не торкаючись його руками», «візьми цей щоденник з собою в душ» або «натри цю сторінку багнюкою». Зрозуміло, що ці завдання треба виконати не буквально, а за допомогою всіх можливих джерел своєї творчої уяви. Через серію таких насмішливих підказок, Кері Сміт закликає займатися «деструктивними» актами – псувати сторінки, бруднити їх кавою та розмальовувати поза лініями, насправді для того, щоб відчути справжній творчий процес.
Кері Сміт ввжає, що її книжки допоможуть молоді відірватися від гаджетів та подолати свої психологічні проблеми.
Вона сама зростала в передмісті Торонто з матір’ю, яка страждала від пухлини мозку та через невдалий шлюб. Вже в середній школі Сміт спробувала наркотики та порізи як засіб позбутися болючої дійсності. Порятунок прийшов у вигляді вчителя, який порадив їй звернутися до творчості. Вона вступила до коледжу дизайну та мистецтв у Онтаріо й почала «виліковуватися» мистецтвом. Її книжки – це певна терапія та задоволення від занурювання у творчий процес.
Кері Сміт каже, що отримує безліч вдячних листів від видужуючих перфекціоністів, шкільних вчителів і нещасних дівчаток-підлітків, які зашкоджують собі, як колись вона.
Більше 100 000 примірників за рік – це, погодьтесь, майже, революційно. На світових просторах Інтернету містяться сотні тисяч світлин з варіантами творчих робіт, тисячі відео та десятки спільнот, у які молоді люди об’єднуються заради пошуку творчого натхнення та демонстрації свого таланту.
Це феноменально, бо спонукає молодь шукати творчий вихід своїм деструктивним нахилам та бунту, які притаманні підлітковому віку. Бо, як каже Кері Сміт: «щось творити – означає «щось знищувати».
Створений подібно до скетчбука, блокнот містить багато веселих та незвичайних завдань на кшталт «пожуй тут», «малюй язиком», «підними цей щоденник, не торкаючись його руками», «візьми цей щоденник з собою в душ» або «натри цю сторінку багнюкою». Зрозуміло, що ці завдання треба виконати не буквально, а за допомогою всіх можливих джерел своєї творчої уяви. Через серію таких насмішливих підказок, Кері Сміт закликає займатися «деструктивними» актами – псувати сторінки, бруднити їх кавою та розмальовувати поза лініями, насправді для того, щоб відчути справжній творчий процес.
Кері Сміт ввжає, що її книжки допоможуть молоді відірватися від гаджетів та подолати свої психологічні проблеми.
Вона сама зростала в передмісті Торонто з матір’ю, яка страждала від пухлини мозку та через невдалий шлюб. Вже в середній школі Сміт спробувала наркотики та порізи як засіб позбутися болючої дійсності. Порятунок прийшов у вигляді вчителя, який порадив їй звернутися до творчості. Вона вступила до коледжу дизайну та мистецтв у Онтаріо й почала «виліковуватися» мистецтвом. Її книжки – це певна терапія та задоволення від занурювання у творчий процес.
Кері Сміт каже, що отримує безліч вдячних листів від видужуючих перфекціоністів, шкільних вчителів і нещасних дівчаток-підлітків, які зашкоджують собі, як колись вона.
Наступні книжки Кері Сміт «Безлад» та «Кишеньковий сміттяр» продовжують досліджувати тему навмисної втрати контролю та зайвого намагання створити щось прекрасне.
Сміт пропонує вважати помилку експериментом або імпровізацією.