Як обрати центр розвитку для дитини: поради експертки

Photo: magnific.com

Для дошкільника світ щодня відкривається через нові заняття, ігри, спілкування та спроби зробити щось самостійно. Центри розвитку можуть стати одним із середовищ, де дитина отримує такий досвід у компанії однолітків і під супроводом педагогів. Тут діти можуть займатися творчістю, спортом, вивчати іноземні мови, розвивати логічне мислення або поступово знайомитися з форматом майбутнього навчання.

Водночас додаткові активності не мають перетворювати дошкільне дитинство на щільний розклад із ранку до вечора. Важливо знайти баланс між організованими заняттями, вільною грою, відпочинком і часом із родиною. А вибір конкретних напрямів краще робити з урахуванням віку, характеру та інтересів дитини.

«Діти в місті» разом з експертами досліджували, якою може бути роль центрів розвитку в житті дошкільника та як знайти оптимальний формат додаткових занять без зайвого навантаження.

Пропонуємо переглянути: Центри розвитку і позашкілля для дітей у Києві

Чи потрібно віддавати дитину одразу на кілька гуртків і занять?

Вибір додаткових активностей сьогодні дуже широкий, тому батькам іноді складно визначити, скільки з них буде достатньо. Хочеться дати дитині можливість спробувати різні напрямки, але водночас не перевантажити її.

Свою думку з цього приводу висловила Вікторія Дубінець, співзасновниця та директорка мережі дитячих навчальних центрів TEREMOK-UNION:

«Я не думаю, що дитині потрібно ходити одразу на п’ять чи шість гуртків, щоб добре розвиватися. Особливо в дошкільному віці. Після занять має залишатися час погуляти, погратися вдома, побути з батьками або просто відпочити.

Гуртки, звичайно, корисні. Дитина може спробувати танці, плавання, футбол, малювання, музику, англійську і поступово зрозуміти, що їй справді подобається. Причому інтереси в цьому віці можуть швидко змінюватися, і це нормально.

Я б насамперед дивилася на саму дитину. Якщо вона із задоволенням іде на заняття і потім розповідає про нього — чудово. А якщо постійно втомлена і кожен похід на гурток починається з умовлянь, варто переглянути розклад.

Тому для мене кількість занять точно не головне. Краще два гуртки, які дитина любить, ніж п’ять, від яких вона втомилася. І в її тижні обов’язково має залишатися час просто на дитинство», — зазначає експертка.

Отже, під час вибору додаткових активностей важливо орієнтуватися не на їхню кількість, а на те, як вони вписуються в життя конкретної дитини. Розклад має залишати достатньо простору для відпочинку, гри та звичайних сімейних справ.

Можливо вам буде цікаво:

Вплив дрібної моторики на розвиток дитини: поради психолога

Чи може центр розвитку допомогти дитині краще адаптуватися до школи?

Початок шкільного навчання - це новий етап, до якого дитині потрібно звикнути поступово. Змінюється звичний ритм дня, з’являються нові правила, обов’язки та більше взаємодії в колективі. Тому питання готовності до школи значно ширше за набір академічних знань.

Вікторія Дубінець пояснює:

«Так, звичайно. Але я б не зводила підготовку до школи лише до читання, письма і математики. Дитина може добре читати й рахувати, але це ще не означає, що їй буде легко в першому класі.

У Центрі розвитку вона поступово звикає до занять: має слухати педагога, розуміти й виконувати завдання, зосереджуватися, працювати самостійно та разом з іншими дітьми.

Не менш важливо, як дитина поводиться, коли щось не виходить. Чи може вона перепитати педагога, попросити про допомогу, спокійно поставитися до помилки і спробувати ще раз? У школі такі ситуації виникатимуть постійно.

При цьому підготовка не повинна перетворюватися на «перший клас до першого класу» з довгими уроками та великою кількістю завдань. У п’ять-шість років навчатися можна через гру, творчість і спілкування.

Для мене головне, щоб 1 вересня дитина йшла до школи без страху, була більш самостійною і не боялася нового».

Таким чином, підготовчі заняття можуть допомогти дитині поступово познайомитися з новим форматом, але не повинні копіювати шкільне навчання. Дошкільний період дає можливість розвивати необхідні навички у комфортному темпі.

Photo: magnific.com

Чого дитина вчиться через гру?

Гра є природною частиною дошкільного віку. Вона дає дитині можливість експериментувати, вигадувати різні сценарії та взаємодіяти з іншими без тиску результату. Саме тому ігрові ситуації можуть бути корисними не лише для розваги, а й для набуття нового досвіду.

Як зазначає Вікторія Дубінець:

«Для дошкільнят гра — один із найкращих способів навчатися. Дитина не думає: “Зараз я треную пам’ять чи логіку”. Вона просто грається, а потрібні навички розвиваються в процесі.

Наприклад, у грі в магазин потрібно вибрати товари, порахувати гроші, щось запитати у продавця, дочекатися своєї черги. А звичайний конструктор чудово вчить шукати рішення. Побудували міст — він упав. Замість того щоб одразу показати правильний варіант, можна запитати: “Чому він упав? Що спробуємо змінити?”

Корисні й сюжетні ігри — у кафе, лікарню, школу. Діти самі розподіляють ролі, домовляються, вирішують суперечки. А настільні ігри допомагають звикати до правил, чекати своєї черги і спокійніше ставитися до програшу.

Тому я б не розділяла гру і розвиток. У дошкільному віці вони чудово поєднуються. Саме у звичайній грі дитина вчиться думати, домовлятися, пробувати, помилятися і знаходити рішення самостійно».

Розвиток у дошкільному віці не обов’язково потребує постійних занять за чіткою програмою. Часто цінний досвід з’являється саме в процесі звичайної гри, коли дитина має можливість самостійно діяти, домовлятися та шукати власні рішення.

Читайте також:

Як гратись і готуватися до школи: розвиваючі ігри для майбутніх першачків

Що важливо врахувати батькам?

Центр розвитку може стати хорошим доповненням до дошкільного життя, якщо його формат відповідає потребам дитини. Важливо не намагатися охопити якомога більше напрямів, а залишати простір для відпочинку, вільної гри та спілкування.

Під час вибору варто звертати увагу не тільки на програму чи перелік занять, а й на те, як дитина почувається в цьому середовищі. Якщо їй цікаво пробувати нове, спілкуватися, ставити запитання та поступово ставати самостійнішою, додаткові заняття можуть бути природною частиною її розвитку.