Чому діти говорять самі з собою
Опубліковано 10 Лютого 2026 о 10:00
Блог Діти в місті Київ > Різне > Чому діти говорять самі з собою
Photo: Freepik
Батьки часто насторожуються, коли помічають, що дитина щось бурмоче, коментує свої дії, веде діалог з іграшками або ніби розмовляє з кимось. Ще більше занепокоєння викликають уявні друзі дітей, з якими вони можуть інколи розмовляти. Перша думка, яка непокоїть батьків, - чи нормально це? «Діти в місті» дізнавалися, як сприймати таку поведінку дитини, і про що вона може свідчити.
Розвиток мозку
До 7 років для дітей абсолютно нормально розмовляти самим із собою. У більшості випадків це ознака здорового розвитку мозку. Поки дорослі обдумують все в голові, діти за допомогою проговорювання слів намагаються організувати свої думки. Їхнє мислення та мова перебувають на етапі формування.
Мова у дітей розвивається у три етапи:
- Зовнішній. Говорить вголос з оточуючими.
- Сам із собою. Міркує вголос, щоб спланувати дії або вирішити завдання.
- Внутрішній. Переходить на думки.
Коли дитина говорить сама з собою, вона планує дії, утримує увагу та вчиться контролювати свою поведінку. Фактично дитина вголос робить те, що згодом навчиться робити подумки.
Частина гри та спосіб заспокоїтися
Photo: Freepik
У дошкільному віці саморозмови часто пов’язані з грою. Дитина може озвучувати ролі, розмовляти за іграшок, програвати ситуації з садка чи школи або проживати емоції через вигаданих персонажів.
Це називається уявна гра і вона розвиває креативність, допомагає обробляти емоційний досвід та добре знижує напругу. Такі ігри допомагають дитині пережити досвід, який вона ще не вміє пояснити дорослим або обговорити з ними.
Доволі часто саморозмови є способом заспокоїтися. Діти можуть почати говорити самі з собою частіше у стресових або складних ситуаціях. Наприклад, коли хвилюються, коли сумно і страшно або після пережитого травматичного досвіду.
Інколи такі розмови можуть бути навіть підтримуючими. Якщо ви чуєте від дитини фрази «Нічого страшного», «Не бійся», «Все добре», ви бачите спробу саморегуляції – дитина вчиться самостійно підтримувати себе.
Вам може сподобатися наша стаття: Як вплинути на розвиток мовлення дитини
Вік має значення
Photo: Freepik
Найчастіше розмови з собою з’являються у віці 3–7 років як активний етап розвитку мови й мислення. У молодших школярів ще можуть траплятися такі розмови під час виконання завдань. Наприклад, коли дитина самостійно виконує домашнє завдання і коментує розв’язання задач. Іноді саморозмова зберігається й у старших дітей, але проявляється не так часто.
Батькам не варто непокоїтися, якщо їхня дитина розмовляє з собою. Не варто сварити й соромити дитину за такі прояви поведінки, не варто перебивати та вимагати, щоб дитина припинила або робила це тихіше. Річ у тім, що подібні реакції можуть підвищити тривожність та завадити розвитку саморегуляції. Ще гірше, якщо після зауважень дитина закриється і не зможе повноцінно обробляти новий досвід.
Батькам варто насторожитися та звернутися до спеціаліста, якщо розмови супроводжуються сильним страхом, дитина не реагує на звернення або з’являється агресія до себе.
Читайте також: Добірка мультфільмів та фільмів для розвитку уяви у дітей