Увага! Інформація на цій сторінці не актуальна

Як оздоровити легені – стародавні рецепти Київської Русі

Час роботи
Квитки
Адреса
Контакти

У ці дні всіх людей хвилюють тема медицини та охорони здоров'я. А що ви знаєте про те, якою була медицина за часів Київської Русі? Як зміцнювали здоров'я наші пращури тисячу років тому?

Перші письмові згадки про медицину в Київській Русі з'явилися в XI столітті. Можна вважати, що до цього часу сформувалася система охорони здоров'я, за якої існували три основні форми лікування: народне лікування, монастирська медицина і світська медицина.

1. Звичайно, повітря в Києві тисячу років тому було незрівнянно чистішим. А тому сьогодні легені потребують свіжого ковтку повітря далеко від міста. Лікарі рекомендують щотижня виїжджати за місто, в зелену зону, і давати відпочинок від вихлопних газів, смол, якими переповнені вулиці мегаполісів. Прикладом такого місця відпочинку є «Парк Київська Русь» у Київській області, в селі Копачів. Поруч із історико-культурним комплексом немає заводів і фабрик, це місце оточене лісами та полями. Відпочинок на свіжому повітрі також поєднується з пізнанням історії Древнього Києва та різними розвагами.

2. Всім відомо про знахарство Київської Русі та про лікування зіллям. Трав'яні настої корисні як для внутрішнього використання, так і в якості інгаляцій. Корисним для очищення легенів є відвар фіалки з материнкою, який вживається всередину.

У Київській Русі лікуванням травами зазвичай займалися жінки похилого віку, яких називали лікарками або травницями. Вони готували порошки з трав і настоянки. Для лікування використовувалися різні мінерали, рослини (полин, кропива, подорожник тощо), а також мед, молоко, жир і внутрішні органи тварин. Знання передавалися в усній формі з покоління в покоління. Доповнювали це лікування магічні обряди та заклинання.

Лікаркам настільки довіряли, що зверталися за допомогою до них не тільки прості люди, а й князі та члени князівських родин. Однак знахарок побоювалися, оскільки вважалося, що вони можуть звернути таїнства природи не тільки на благо, але і на шкоду людині.

3. Інгаляції також допомагають для очищення легенів. Причому для них не потрібно купувати спеціальне обладнання – достатньо того, що є у будинку кожної господині. Необхідно прокип'ятити спеціальний трав'яний збір для інгаляцій у каструлі. Вдихайте гарячу пару над каструлею, накрившись пледом. Який збір обрати – краще проконсультуватися з лікарем.

4. Цікаво знати, що крім практичних дій, наші пращури використовували в «лікуванні» віру, а також морально налаштовували себе на одужання. В основі народного лікування лежать знання про цілющі властивості природних засобів і віра в надприродні сили. Вважалося, що ритуали, що звертаються до язичницьких божеств, були здатні прогнати хворобу. У ті часи люди вірили, що причина хвороби – дії злих духів, а для профілактики захворювань профілактики застосовували обереги. Таким лікуванням займалися волхви, а також знахарі, відьми, відуни. Знахарі займалися не лише лікарським справою, а й здійсненням різних магічних приворотів, одворотів, ворожінням, зняттям порчі тощо.

5. З кінця Х століття, після прийняття Київською Руссю християнства, на всій її території, особливо в великих містах, починають з'являтися монастирі. За підтримки князівської влади, монастирі Київської Русі зміцніли економічно, ставши не просто релігійними установами, але центрами освітньої, благодійної, соціальної діяльності.

У цей час починає зароджуватися монастирська медицина. Ченці в ті часи були переконані, що хвороби даються в покарання за гріхи, а іноді викликані вселенням бісів у людську душу і тіло. Отже, зцілення від хвороби розглядалося як прощення Боже та відпущення гріхів. Перші згадки про монастирські лікарні відносяться до XI століття. Найбільш відомими з них стали лікарня в Переславлі, заснована в 1091р. митрополитом Київським Єфремом, і Києво-Печерська лавра, заснована у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм.

Відомо, що в монастирях вміли зцілювати безліч хвороб – від інфекційних до психічних. У стінах монастирів навіть були приміщення на зразок ізоляторів, де забезпечувався індивідуальний догляд за тяжкохворими.

Серед найвідоміших цілителів, які практикували в лаврі, - святий і блаженний Агапіт, що був ченцем лаври. Він відомий тим, що вилікував онука Ярослава Мудрого, який згодом став князем Русі, а в історію увійшов, як Володимир Мономах.

У монастирях лікували безкоштовно, до хворих ставилися з терпимістю, любов'ю і навіть самопожертвою.

Також монастирські лікарні були центрами освіти. Священнослужителі, що були високоосвіченою інтелектуальною елітою свого часу, збирали та перекладали візантійські та грецькі рукописи. Ченці систематизували отриману з цих джерел інформацію, доповнювали своїми знаннями та видавали «Ізборники». Згодом за цими «Ізборник» викладали медицину.

6. В XI столітті, а точніше за часи правління Ярослава Мудрого, починає розвиватися світська (мирська) медицина. Представники цього напряму медицини – «лічці» - займалися вільною практикою та не мали відношення ані до народних лікарям, ані до монастирських лікарень. Вперше про лічців згадується в «Руській Правді» - найдавнішому зводі законів, складеному за Ярослава Мудрого в XI ст., та доповненому в 1113-1125 рр. «Статутом» Володимира Мономаха. У цих зводах законів йдеться про право доктора (лічця) брати винагороду за надану медичну допомогу.Часто світською медициною займалися лікарі іноземного походження (вірмени, сирійці, іудеї). За допомогу хворим лічці, не соромлячись, брали гроші, чим викликали обурення у представників інших гілок медицини.

Слід зазначити, що представники монастирської медицини різко засуджували лічців, особливо іноземців, і народних цілителів. Ченці вважали заняття світською та народною медициною «бісівською справою». Незважаючи на запеклу боротьбу, лікування в Київській Русі не стало церковної привілеєм.

Згодом ці три гілки медицини (народна, монастирська і світська) набирали все більше відмінностей і стали відокремлені одна від одної.

Нагадаємо, що Древній Київ у «Парку Київська Русь» розташований в 45 хвилинах їзди від Києва сучасного – в Київській області, Обухівському районі, с. Копачів. Після завершення карантину комплекс працюватиме щодня, а щовихідних буде проходити культурно-розважальна програма.

Детальніше на сайті www.parkkyivrus.com