Вірші до Дня Святого Миколая: добірка поезії для дітей

Опубліковано 06 Грудень 2019 о 08:44

Блог Діти в місті Київ >  Дитяча література >  Вірші до Дня Святого Миколая: добірка поезії для дітей

19 грудня – одна із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими – свято Миколая. У день Святого Миколая всі ми перетворюємося на дітей, які цього дня із самого ранку починають шукати подарунки у себе під подушкою. Це свято в Україні люблять і дорослі, і діти.

Багато хто думає, що Святого Миколая навмисне асоціюють з подарунками, щоб створити додаткову радість дітям. А насправді легенди стверджують, що він дійсно уславився тим, що допомагав нужденним. Ще й робив це потай.

19 грудня діти чекають з нетерпінням, заздалегідь вчать вірші та пишуть листи Святому Миколаю. Тож пропонуємо добірочку віршів до Святого Миколая – якщо не вивчити з дитям, то хоч почитати та створити передсвятковий настрій.

Вірші про Миколая для дітей

ДЛЯ МАЛЯТ 2–3 РОКІВ

***

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він для всіх несе гостинці.

***

Миколаю, Святий Миколаю!

Де ти ходиш, де бродиш в світах?

Чом так рідко до нас прибуваєш?

Ти — чаклун і добродій у снах.

***

Я з нетерпінням так чекаю — Миколаю.

Щось таємниче в цьому є для нас.

Ніхто, ніколи наперед не знає

З чим і в який він прийде час.

***

Від Святого Миколая

Я даруночка чекаю,

Не стулю всю нічку очі,

Бо який він знати хочу.

***

Тільки раз у році

Нічка ця буває,

Коли Миколайко

Дари посилає.

***

Я сьогодні сам молився

і ні разу не забувся,

аж Миколайко з образочка

до мене всміхнувся.

***

До святого Миколая

Молитву складаю,

Про святкові даруночки

Його попрохаю!

***

Знаю тебе, добре знаю,

Щедрий Святий Миколаю.

Чекає тебе зимова пора,

Жде з нетерпінням уся дітвора.

***

Мій Святенький Миколаю,

Приходи скоріш, благаю.

Я до тебе помолюся

І тихенько пригорнуся.

Щастя дай моїй родині

І коханій Україні!

***

Червоніють снігурі

На снігу під липою.

Йде в кожусі Миколай,

Аж сніжок порипує.

Зупинився у дворі,

Розв’язав торбинку,

Нашій бабі сніговій

Пов’язав хустинку.

ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ

***

Ходить Миколайко

Від хати до хати,

Гостинцями хоче

Всіх обдарувати.

Славні Янголята

Йому помагають.

Двері та віконця

Справно відчиняють.

***

Нічка таємнича,

Ніченька казкова

Приходить щороку

Й щораз загадкова.

Тільки раз у році

Нічка ця буває,

Коли Миколайко

Дари посилає.

***

Я Святого Миколая,

Дуже-дуже добре знаю.

Він на свято в чобіток

Для слухняних діточок

Має у своїй торбинці

Найприємніші гостинці!

***

Святий отче, Миколай!

Мою хату не минай!

Подаруй мені потіху

І торбину, повну сміху,

І здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

***

Святий Миколаю,

Прийди до нас з раю,

Принеси нам дари

Кожному до пари.

Цукерки смачненькі,

Булочки пухкенькі,

Книжечок багато

Читати у свято.

(Марійка Підгірянка)

***

На стiнi висять снiжинки,

Сяє вогником ялинка,

Сяє кулька кольорова

I памушечка цукрова.

А надворi сипле снiг,

Замiтає сто дорiг,

Але ту не замете,

Де Святий Микола йде!

Для слухняних дiточок —

Принесе вiн див мiшок.

Обiйде усi хати,

То ж чекай на Hього й ти!

***

Любий Отче Миколаю,

Ти усе про мене знаєш.

З висоти небес спустися,

Серця лагідно торкнися,

Освяти його Любов’ю,

Подаруй душі здоров’я.

Буду чемна і слухняна,

Все робитиму старанно.

Хочу, Отче, як і Ти,

Мир і Радість всім нести.

ДЛЯ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ

***

З нетерпінням я чекаю —

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

***

Ходить він завжди вночі

Має від дверей ключі,

Знає, хто живе і де,

Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,

В чобітки та у панчохи

Він кладе потішки,

А нечемним — мишки!

Хто це? Швидко відгадай!

Це наш любий… (Миколай)

***

Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може, в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

***

На віконце хукаю,

Шибку протираю:

Чи до мене прийдеш ти,

Добрий Миколаю?

На Землі великій

Діточок багато —

Чи знайдеш ти стежечку

До моєї хати?

Я не найслухняніший

І не завжди чемний —

Може, сподіваюся

На прихід даремно…

А проте чекатиму,

Хоч і сон змагає.

Вірю, що знайдеш мене,

Добрий Миколаю.

***

Він ходить від хати до хати,

Питається мами і тата:

Чи є у вас чемна дитина,

Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці.

А хто без кінця бешкетує,

Тим чортик лиш різки дарує.

***

В український наш край

Йде Святий Миколай,

Через поле і ліс

Подарунки приніс.

Сняться діткам вві сні

Ті дарунки смачні,

Що залишить в кутку

В золотім чобітку.

***

Місяць засурмив в ріжок:

— Миколай йде до діток!

У мішку несе багато

Подаруночків малятам.

Для Максимка є машинка,

Для Мар’янки мандаринка,

Миколайчик для Мартусі,

Сіра мишка для Катрусі.

ДЛЯ ДІТЕЙ 8 — 10 РОКІВ (3, 4, 5 КЛАС)

***

Святий Миколаю,

Я тебе благаю:

Пошли щастя й світлу долю

Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —

Щоб були здорові,

Татусь і матуся —

Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам

Принеси гостинці

І подаруй Божу ласку

Кожній сиротинці.

***

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

***

Ти сьогодні швидше спать лягай,

Бо приїде в гості Миколай.

Бачиш, перша зіронька горить —

То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька аж до ніг,

У сріблясті саночки сіда,

І за вітром в’ється борода.

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе,

Має для дитячих подушок

Подарунків повно — аж мішок!

***

Коли замерзла річка

І став біленьким гай,

Прийшов у темну нічку

На землю Миколай.

Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Він в шапці-неведимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

***

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають:

Он одні несуть кожух

Для святого Миколая,

Інші лагодять санки,

Навантажують дарунки,

Світять край шляху зірки,

Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай

В митрі й теплих рукавицях:

— Янголику, поганяй,

Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,

Креше іскри підківками,

Сяє сріблом, мерехтить

Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний. Той радій!

Хто нечемний був, хай плаче!

Фото взяті з відкритих джерел