Уроки під час тривалих повітряних тривог: як школи можуть змінювати навчання
Опубліковано 28 Вересня 2026 о 10:00
Блог Діти в місті Київ > Освіта > Уроки під час тривалих повітряних тривог: як школи можуть змінювати навчання

Photo: Діти в місті
Після тривалих повітряних тривог звичайний шкільний розклад не завжди вдається виконати за планом. Діти можуть кілька годин перебувати в укритті, повертатися до класу вже втомленими або приходити на навчання після неспокійної ночі. У таких умовах школам дозволяють гнучкіше організовувати навчальний процес.
«Діти в місті» розбиралися, чи означає це скорочення уроків, хто приймає такі рішення та як може змінюватися навчальний день під час тривалих або повторюваних повітряних тривог.
Чи будуть тепер усі уроки коротшими?
Ні. Йдеться не про запровадження нової однакової тривалості уроків для всіх українських шкіл.
Міністерство освіти і науки рекомендує закладам освіти заздалегідь продумувати різні сценарії організації навчання залежно від безпекової ситуації. Якщо діти тривалий час перебувають в укритті, учитель може за потреби скоригувати тривалість заняття, його формат або послідовність предметів.
Водночас скорочення уроку не означає автоматичного скорочення навчальної програми. Учитель має адаптувати матеріал так, щоб учні могли досягти передбачених освітньою програмою результатів.
Читайте також: Як обрати школу, яка справді підійде дитині: поради експертів
Що відбувається з уроками після тривалої тривоги
Уявімо звичайний навчальний день. Перший урок розпочався за розкладом, але через кілька хвилин пролунала повітряна тривога. Клас переходить в укриття і залишається там, наприклад, на дві години.
Після відбою не обов'язково просто повертатися до розкладу з того місця, на якому зупинилися.
Школа може змінити послідовність занять, перенести окремі уроки або організувати навчання в іншому форматі. Це особливо актуально для початкової школи, де після тривалого перебування в укритті може бути доцільніше спочатку провести заняття, що потребують безпосередньої роботи з учителем і більшої концентрації.
У базовій та старшій школі подібне коригування також можливе, але керівництву закладу варто заздалегідь передбачити відповідні сценарії.
Чи можна скорочувати урок, якщо діти втомилися?
Так, рекомендації передбачають можливість враховувати стан учнів.
Після кількох годин в укритті або неспокійної ночі дітям може бути складніше концентрувати увагу, працювати у звичному темпі та сприймати нову інформацію. У такій ситуації педагог може змінити формат заняття відповідно до обставин.
Наприклад, замість вивчення великого обсягу нового матеріалу можна організувати повторення, самостійну роботу, обговорення чи іншу діяльність, яка відповідає можливостям дітей у цей момент.
Якщо запланованих результатів навчання вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження.
Тобто головним орієнтиром стає не формальне дотримання кожної хвилини розкладу, а можливість організувати змістовне навчання з урахуванням реальної ситуації.
Пропонуємо переглянути:

Photo: magnific.com
Якою є звичайна тривалість уроку?
Чинне законодавство визначає тривалість уроків так:
- 35 хвилин - для учнів 1 класу;
- 40 хвилин - для учнів 2-4 класів;
- 45 хвилин - для учнів 5-11(12) класів.
Водночас заклади освіти можуть використовувати й інші форми організації освітнього процесу. Закон також передбачає, що організація навчання не повинна призводити до перевантаження учнів і має забезпечувати безпечні умови здобуття освіти.
Тому рекомендації МОН у ситуації тривалих тривог варто розглядати саме в контексті адаптації навчального процесу до надзвичайних обставин, а не як скасування встановлених вимог.
Що може відбуватися безпосередньо в укритті
Якщо укриття дозволяє організувати навчання, час там не обов'язково має бути повністю «випавшим» із навчального дня.
Залежно від ситуації вчитель може продовжити заняття або запропонувати дітям завдання, які можна виконувати в таких умовах. Це може бути читання, повторення вже вивченого, самостійна робота, обговорення чи інші види діяльності.
Водночас формат залежить від конкретного укриття та умов перебування в ньому. Безпека залишається пріоритетом, тому навчання не повинно заважати виконанню правил перебування в укритті.
Читайте також:
Захищені простори у школах: що це таке, чи замінюють укриття та як навчатимуться діти
Чому немає одного нового розкладу для всіх шкіл
Повітряні тривоги по-різному впливають на навчальний процес у різних громадах.
В одній школі тривога може тривати 20 хвилин, в іншій - кілька годин. Десь укриття розташоване безпосередньо в будівлі школи й обладнане для тривалого перебування, а десь перехід до нього займає більше часу.
Відрізняється і кількість тривог протягом дня. Тому одна схема не може однаково добре працювати для всіх закладів.
Саме тому МОН рекомендує школам заздалегідь продумувати різні варіанти дій: як організувати навчання під час короткої тривоги, що робити у разі тривалого перебування в укритті та як змінити розклад, якщо заняття довелося пропустити.
Що це означає для школярів та батьків
Найімовірніше, зміни не виглядатимуть як новий загальноукраїнський розклад із коротшими уроками.
Для конкретної школи це може означати можливість оперативніше реагувати на ситуацію: перенести урок, змінити його послідовність, скоригувати тривалість або обрати інший формат роботи.
При цьому навчальні результати залишаються важливими. Гнучкість потрібна не для того, щоб зменшити обсяг освіти, а для того, щоб організувати її в умовах, коли звичайний розклад переривається через безпекові обставини.
Для дітей це також означає більш реалістичний підхід до навчального дня. Після кількох годин в укритті або складної ночі не завжди можливо одразу повернутися до звичного темпу. Іноді змінити формат заняття або дати дітям трохи часу на відновлення - це не втрата навчального часу, а спосіб зробити його продуктивнішим.
У нинішніх умовах шкільний розклад має залишатися достатньо гнучким, щоб враховувати реальність, у якій навчаються українські діти. Водночас його головними орієнтирами залишаються безпека учнів, їхній стан та якість освіти.
Читайте також:
Дистанційна освіта в умовах війни: як школи адаптуються до форс-мажорів